Прийняття обґрунтованих професійних рішень з усіх питань є частиною посадових обов'язків будь-кого, хто пов'язаний із збройними силами, зокрема судження про те, чи є справедливою війна. Однак у контракті з необмеженою відповідальністю сказано, що до того часу, поки наказ є законним (навіть якщо він самогубний чи сприймається, як несправедливий), військовослужбовець повинен йому підкоритися (Coleman 2015). Це є проблемою: чи може людське сумління отримати перевагу над наказом над наказом керівництва, незалежно від того, чи є він законний чи ні?

Солдати ПОВИННІ виконувати законні накази, і водночас вони ПОВИННІ проаналізувати і вирішити, чи є будь-який наказ законним. Що потрібно робити в цій ситуації, якщо ці два поняття суперечать одне одному? Розумний керівник має бути готовим прислухатися до своїх підлеглих та їхніх проблем. Але більшість військових організацій (офіцерів) вимагають виконання законних наказів незалежно від індивідуальних переконань підлеглих. Тому дуже важливо подумати про потенційні ситуації, перш ніж вони виникнуть.

Дивіться 3 трефи.

Paul Robinson, ‘Selective Conscientious Objection’, in George Lucas (ed.), Routledge Handbook of Military Ethics, (Routledge, Abingdon, 2015), p77-78.

Nikki Coleman, ‘The Unlimited Liability Contract and its Effects on Serving Military Personnel’, in George Lucas (ed.), Routledge Handbook of Military Ethics, (Routledge, Abingdon, 2015), p280.

Paul Robinson, ‘Magnanimity and Integrity as Military Virtues’, Journal of Military Ethics, 6 (2007), p261-262.