Катування, як метод отримання розвідувальної інформації, засуджено та дискредитовано на наступних підставах:

• Це є в корені неправильно.

• Застосування катувань підриває моральну законність тих, хто їх застосовує.

• Інформація, отримана таким шляхом, є ненадійною та може бути оманливою.

• Застосування катувань, навіть якщо це допомагає у боротьбі з тероризмом/повстанцями, породжує невдоволення та навпаки, посилює надалі тероризм/повстанський рух та підриває довіру у відносинах, необхідних для ефективної боротьби з тероризмом/повстанцями.

Як договірне право, так і Міжнародне Право визначають зобов'язання всіх держав щодо застосування катувань, у яких чітко вказується на абсолютну заборону катувань за жодних обставин. На січень 2010 року 146 країн є учасниками Конвенції ООН проти катувань (і ще десять країн підписали, але не ратифікували). Уряд Великобританії, як і будь-яка інша європейська держава, дуже чітко виступає проти застосування катувань незалежно від обставин і без жодних винятків.

«Дехто може заперечити, що ми були б ефективнішими, якби санкціонували катування чи інші відповідні методи для отримання інформації від ворога. Вони не праві. Крім того, що такі дії є незаконними, історія показує, що часто вони не є ні корисними, ні необхідними».

Генерал Девід Петреус

Моральний імператив — не катувати ніколи, ніде та за жодних обставин — це передбачено Конвенцією ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, поводжень чи покарань. У Конвенції чітко зазначено: «Жодні виняткові обставини, будь то воєнний стан чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан, не можуть бути використані як виправдання катувань». І якщо інші держави або наші вороги можуть застосовувати тортури, це не змінює цих імперативів - наша відповідність не залежить від взаємності.

Михайло Ігнатьєв, Проспект, випуск 121

Моральний імператив: не застосовувати катування ніде, ніколи й за жодних обставин — закріплений Конвенцією ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або тих, що принижують гідність людини, видів поводження та покарання. Конвенція прямо говорить: «Жодні виняткові обставини, чи то стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-яке інше надзвичайне становище, неспроможні служити виправданням тортур». Це не змінює ці імперативи - наша поступливість не залежить від взаємності.

Михайло Ігнатьєв, Проспект Випуск 121

Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, European Court of Human Rights. http://conventions.coe.int/treaty/en/treaties/html/005.htm

Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment, Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. http://www2.ohchr.org/english/law/cat.htm

Michael Ignatieff, ‘If Torture Works’, Prospect Magazine, April 2006.

http://www.prospectmagazine.co.uk/magazine/iftortureworks