• Солдати зобов'язані виконувати законні накази та не підкорятися незаконним.

• Проте більшість солдатів не знає всіх реальних фактів, які стоять за рішенням уряду розпочати війну, багато з них приховані та засекречені.

• Таким чином, солдат не завжди може зробити правильний висновок щодо справедливості тієї чи іншої війни, але він, з більшою ймовірністю, зможе поставити під сумнів правильність тактичних рішень під час розгортання.

«Сьогодні всі професійні військові у всьому світі визнають, що їхнім обов'язком є ​​не підкорятися чи ігнорувати явно незаконний наказ. У той же час, є також чітке розуміння того, що такі обов'язки обмежуються міркуваннями тактичного рівня: солдат не повинен ставити під сумнів політику свого уряду; так що сперечатися можна біля урни для голосування, але не в казармі і не в контексті бою. Передбачається, що більшість солдатів просто не в змозі знати всі факти про рішення їхнього уряду розпочати війну і, таким чином, не в змозі дійти обґрунтованої думки про справедливість чи несправедливість війни» (Whetham 2015). )

«Військова присяга вимагає, щоб військовослужбовці були готові та здатні підкорити свої особисті переконання своїм професійним обов'язкам. Розмірковуючи про конституційну етику, військові професіонали повинні підготуватися до пізнання таких дилем і визначити, яке зобов'язання превалює у цій ситуації. Військовослужбовці не можуть почати думати про такі проблеми лише після того, як їх призначили на найвищі керівні посади. Вони повинні змусити себе і своїх підлеглих прочитати і осмислити Конституцію, задуматися про значення присяги та роль конституційної етики в їх повсякденній діяльності».

(Cook 2018)

David Whetham, ‘My Country, Right or Wrong: If the Cause is Just, is Anything Allowed? in James Turner Johnson and Eric D. Patterson (eds.), The Ashgate Research Companion to Military Ethics, (Ashgate, Farnham, 2015), p285.

Martin Cook, Right vs. Right:

Personal vs. Professional Obligations, Parameters 48(1) Spring 2018. http://publications.armywarcollege.edu/pubs/3544.pdf