«Дотримання конвенцій [про поводження з військовополоненими] бажано хоча б з тієї причини, щоб захистити своїх громадян, які є чиїмись полоненими. [Жорстоке звернення] пізніше також може призвести до звинувачень у військових злочинах, коли конфлікт закінчиться. Отже, принаймні з міркувань взаємності та страху перед каральними наслідками, держави повинні дотримуватися цих міжнародних стандартів» (Sawicki 2015).

Військовополонені перебувають під захистом Міжнародного Права, і їм не можна завдавати шкоди. Ворог може навмисно спробувати маніпулювати нами, щоб ми порушили ці закони та моральні принципи пристойності та моралі. Одна з причин, чому ми боремося, полягає в тому, щоб підтримувати ці закони та стандарти пристойності, тому що опуститися до рівня ворога, означає поставити під сумнів причини війни.

«Поводження з військовополоненими є військовою вимогою, яка потребує витрат з точки зору ресурсів, включаючи людські ресурси та обладнання, і все це має бути включено до планування операції командиром». (McEvoy 2011)

John Sawicki, CSSP, ‘Treatment of Prisoners and Detainees’ in James Turner Johnson and Eric D. Patterson (eds.), The Ashgate Research Companion to Military Ethics, (Ashgate, Farnham, 2015), p271.

Philip McEvoy, ‘Law at the Operational Level’ in David Whetham (ed.), Ethics, Law and Military Operations, (Palgrave Macmillan, Basingstoke, 2011), pp124-125.