• Під час обговорення або дискутування стосовно причин розгортання, завжди слід розглядати питання про безпеку операції.

• Безперечно, варто розділяти особисті почуття та професійні обов'язки.

• Більшість військовослужбовців не знають усіх реальних фактів, що лежать в основі рішення уряду про початок війни, і тому вони не завжди можуть об'єктивно судити про справедливість цієї війни.

• Якщо вони мають сумніви, їх потрібно переконати в тому (дати їм можливівсть переконатися в тому,), що їхнє командування веде їх на справедливу війну.

• Проте вони мають оцінити, чи накази, надані їм під час розгортання, є законними чи справедливими..

«…Більшість солдатів не в змозі знати всі доречні факти про рішення уряду розпочати війну, і тому вони не можуть дійти об'єктивного висновку про справедливість чи несправедливість війни. У той час, як у деяких випадках позиція, яку займає держава, може бути досить чіткою та прозорою, а в інших випадках, вона може бути надзвичайно складною та заплутаною, а можливості дізнатися правду про те, що насправді відбувається,практично не існує ( або ця можливить може бути скомпрометована багатьма способами). За таких обставин, безсумнівно, їх не можна звинувачувати в тому, що вони брали участь у війні, вони повинні нести відповідальність лише за свої дії під час війні, якщо ці дії безпосередньо порушують вказівку сумління, наприклад, жорстоке поводження з цивільним населенням (або напад на некомбатантів). Якщо вони мають сумніви щодо справедливості справжньої війни, вони повинні проявити смиренність і погодитися з тим, що вони не повинні дотримуватися голосу свого сумління, а повинні підкорятися своєму безпосередньому командиру. У цьому випадку солдати, звісно, мають безмежно довіряти своєму командуванню, але вони (солдати) повинні щиро вірити в те, що всі необхідні запитання були задані вищими офіцерами, що знаходяться на вершині цієї ієрархії і що, тільки після того, як ці старші офіцери отримають відповіді, що їх задовольняють, вони віддадуть накази по ланцюжку своїм підлеглим, тобто молодшому офіцерському складу».

Див. 3 бубни.

Andrea Ellner, Paul Robinson, and David Whetham, ‘Introduction: “Sometime they’ll give a war and nobody will come”’ in Andrea Ellner, Paul Robinson, and David Whetham (eds.), When Soldiers Say No: Selective Conscientious Objection in the Modern Military, (Ashgate, Farnham, 2014), p5.