«Конкретна тема (теми):

- Доброчесність як професійний стандарт.

- Чи є така поведінка індикатором чогось іншого?

Основні джерела:

«Етичні принципи надання медичної допомоги під час збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій» -

1.Етичні принципи надання медичної допомоги не змінюються під час збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій і є такими ж, як і етичні принципи надання медичної допомоги в мирний час.

4.Привілеї та пільги, що надаються медичному персоналу під час збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, ніколи не повинні використовуватися в інших цілях, окрім як для потреб охорони здоров'я.

Женевські конвенції:

Не стосується

Загальноприйняте Міжнародне Гуманітарне Право:

Не застосовується

Етичні принципи:

МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС МЕДИЧНОЇ ЕТИКИ ВМА - https://www.wma.net/policies-post/wma-international-code-of-medical-ethics/

ЛІКАР не повинен дозволяти особистій вигоді або несправедливій дискримінації впливати на його/її судження.

ЛІКАР повинен чесно поводитися з пацієнтами та колегами і повідомляти відповідні органи про тих лікарів, які практикують неетично або некомпетентно, а також про тих, хто займається шахрайством або обманом.

ЛІКАР не повинен отримувати жодних фінансових вигод чи інших заохочень виключно за направлення пацієнтів або призначення певних препаратів.

Обговорення:

Огляд питання: на перший погляд це простий сценарій, але під час обговорення ми розберемо його детальніше.

Інтерпретація принципів/політики з джерел: зрозуміло, що етично неприйнятним є отримання хабарів для визначення пріоритетності пацієнтів. Цілком ймовірно, що така поведінка підпадає під дію військового та кримінального законодавства. У кризових ситуаціях існує значний простір для неетичної поведінки, особливо якщо окремі особи (наприклад, медичні працівники) мають контроль над товаром, що користується високим попитом.

Cтруктура відповідей на сценарій/запитання:

- Які є докази цього твердження?

- Як можна довести це твердження?

- Як має відбуватися будь-яке розслідування цього звинувачення і хто має його проводити?

- Хто повинен знати про розслідування? - керівництво, поліція, професійні регуляторні органи тощо.

- Що потрібно зробити з практичною діяльністю співробітника під час розслідування звинувачень? - Чи слід відсторонити співробітника від роботи, чи слід розслідувати будь-які інші аспекти його діяльності?

- Яким чином слід підтримувати співробітника під час розслідування?

Подальші питання для обговорення

- Це відносно просте питання, якщо співробітник є офіційним працівником/членом вашої військової частини, від якого можна очікувати, що він знає, що його поведінка була неправильною... але

o Що робити, якщо він старший за посадою?

o Що, якщо його не можна відсторонити/замінити, а вам потрібні його клінічні навички?

o Що робити, якщо у вас немає юрисдикції (наприклад, якщо він є керівником іншого національного контингенту)?

o Що робити, якщо сильні чутки не можуть бути підтверджені доказами?

o Що робити, якщо це один із ваших ключових перекладачів із сильними місцевими зв'язками?

o Що робити, якщо немає доказів хабарництва, але у вас виникли підозри щодо їхніх схем перенаправлення?

o Що робити, якщо вони визнають звинувачення, але посилаються на стрес і психічні розлади в якості пом'якшення відповідальності?

o Що робити, якщо вони є дуже молодими працівниками і посилаються на фінансові труднощі?

o Що робити, якщо вони стверджують, що це була «дозволена приватна практика»?

- Яка різниця між професійною етикою та організаційними «кодексами поведінки»? Порівняйте Кодекс поведінки МКЧХ або Стандарти поведінки MSF з військовим кодексом поведінки, який може бути застосований до вашої ролі (наприклад, Цінності та стандарти Британської армії). Як ви можете переконатися, що ваш персонал знає про свої обов'язки щодо поведінки?

- Чи є хтось дійсно незамінним? Чи може клінічно компетентна людина своєю поведінкою завдати більше шкоди, ніж користі?

Автор: Професор Мартін Брікнелл»

Мерилін Прайс, Донна М. Норріс. Шахрайство у сфері охорони здоров'я: Лікарі як «білі комірці»?

Журнал Американської академії психіатрії та права онлайн, вересень 2009, 37 (3) 286-289; http://jaapl.org/content/37/3/286

Agrawal, Shantanu, MD, MPhil; Tarzy, Bruce, MD; Hunt, Lauren, MPH; Taitsman, Julie, MD, JD; Budetti, Peter, MD, JD Розширення освіти лікарів у сфері шахрайства в охороні здоров'я та доброчесності програм, Academic Medicine: Серпень 2013 - Том 88 - Випуск 8 - с. 1081-1087 doi: 10.1097/ACM.0b013e318299f5cf

Кодекс поведінки МКЧХ за посиланням: https://www.icrc.org/en/document/code-conduct-employees-icrc

Поведінкові стандарти організації «Лікарі без кордонів»: https://www.msf.org/sites/msf.org/files/2018-11/msf-behavioural-commitments-2018-english.pdf

Цінності та стандарти Британської армії: https://www.army.mod.uk/media/5219/20180910-values_standards_2018_final.pdf»