Хоча військові лікарі є представниками військової професії, вони також є представниками медичної професії і, отже, мають додаткові права та обов'язки порівняно з іншими військовослужбовцями. Лікарі повинні лікувати пацієнтів відповідно до медичних потреб, а не з будь-яких інших причин. Вони повинні чинити опір тиску з боку інших, котрі вимагають лікувати пацієнтів відповідно до тактичної чи стратегічної необхідності.

Хоча це може бути важко прийняти, але для нас не має значення, чи дотримується інша сторона правил чи ні. Адже саме дотримання цих правил ми відстоюємо, і тому для нас важливо не опускатися до того ж морального рівня, що й ті, хто їх порушує.

«Найважливішим та основним моральним обов'язком є обов'язок перед пацієнтом, незалежно від того, до якої етнічної, релігійної чи бойової групи він належить. Свобода пацієнта може бути обмежена лише авторитарним контролем з боку військових, але лікар зобов'язаний чітко дотримуватись морального кодексу для досягнення найкращого можливого результату при лікуванні пацієнта» (Blair, 2011).

Duncan Blair, ‘To Whom Does a Military Commander Owe a Moral Duty?’, in David Whetham (ed.), Ethics, Law and Military Operations, (Palgrave Macmillan, Basingstoke, 2011), p202

David Whetham, ‘Killing Within the Rules’, Small Wars and Insurgencies, issue 18/4 December 2007, pp.721-733.